Відновлення озимих після суворої зими: поверніть силу вашим посівам
Сильні та тривалі морози, які характеризують цьогорічну зиму, створили реальну загрозу для посівів озимих культур. Хоча в більшості регіонів ситуація не виглядає критичною завдяки наявності снігового покриву, який частково захищає озимину від низьких температур, у низці областей умови перезимівлі є складними.
Найбільші ризики спостерігаються у південних, центральних та частково східних регіонах, де висота снігового покриву становить менше 5 см або він повністю відсутній. За таких умов значно зростає загроза вимерзання озимих культур, насамперед ячменю, ріпаку та озимого гороху. Пізні та ослаблені посіви пшениці також перебувають у зоні підвищеного ризику. Додатковим негативним фактором на окремих полях є утворення льодової кірки, яка ускладнює газообмін і погіршує умови перезимівлі рослин.
Оцінка стану озимих після зими
Після перенесених стресових умов озимі культури потребують зваженого та своєчасного підходу до відновлення навесні. Насамперед після встановлення стабільних позитивних температур необхідно провести обстеження посівів і визначити відсоток життєздатних рослин.
Першим кроком є підживлення азотними добривами з переважанням нітратної форми азоту, що забезпечує швидке живлення рослин на початку вегетації.
Підживлення озимих навесні: ключові етапи
Якщо збережено понад 50% рослин і прийнято рішення залишити посів, слід розпочати комплекс заходів для стимуляції весняної вегетації та відновлення продуктивності культури.
Коли середньодобова температура повітря стабільно перевищить +5 °С і утримуватиметься протягом 3–4 днів, відбувається активізація метаболічних процесів у рослинах. У цей період для перезапуску фізіологічних процесів, відновлення кореневої системи та підвищення ефективності засвоєння азоту доцільно провести позакореневе підживлення препаратами, що містять:
- Фосфор у формі фосфіту — для регенерації кореневої системи, відновлення енергетичних процесів і стримування розвитку хвороб
- Магній і сірку — для відновлення синтезу хлорофілу та амінокислот
- Комплекс мікроелементів — для активізації біохімічних процесів
- Амінокислоти, гумінові та фульвокислоти — для забезпечення рослин енергією та прояву антистресової дії
Для цієї фази відновлення ефективним рішенням є застосування препарату КОРМІН Біпрофос, який поєднує всі вищезазначені компоненти в одній формуляції.
Важливо не зволікати з проведенням обробки: максимальний ефект досягається за умови внесення препаратів одразу після початку відновлення весняної вегетації. Запізнення зі строками значно знижує ефективність позакореневого підживлення.
Друга позакоренева обробка: підтримка росту та стресостійкості
Через 10–14 днів після першої листкової обробки рекомендується провести другу позакореневу обробку з метою:
- підвищення інтенсивності фотосинтезу
- відновлення листкової маси
- підвищення стійкості рослин до абіотичних стресів
На цьому етапі доцільно використовувати комплексні препарати з підвищеним вмістом калію (для осмотичної регуляції), амінокислот та комплексу вітамінів, які активізують ферментативні процеси та виконують антиоксидантну функцію.
Додатково рекомендовано коригувати живлення мікроелементами залежно від культури:
- Мідь (Cu) та марганець (Mn) — для озимої пшениці
- Бор (B) та молібден (Mo) — для озимого ріпаку
Висновок
Дотримання комплексної стратегії живлення та своєчасне позакореневе підживлення дозволяє ефективно відновити посіви озимих культур, ослаблені зимовими морозами, льодовою кіркою та іншими несприятливими факторами, і закласти основу для формування стабільної врожайності.